На девичью красу

[angelochek]

"Добрий день тобі, сонечко яснеє! Ти святеє, ти ясне прекраснеє, ти чисте величне й поважне, ти освіщаєш гори і долини, і високії могили, освіти мене, рабу Божу, перед усім миром: перед панами, перед царями, перед усім миром християнським добротою, красотою, любощами й милощами, щоб не було ні любішої, ні милішої од раби Божої народженої, хрещеної, молитвоної, (ім"я).
Яке ти ясне, величне, прекрасне, щоб і я така була ясна, велична, прекрасна перед усім миром християнським на віки віків, амінь".

[angelochek]

До Зірок про Красу

Зорі-Зоряниці,
єсть вас на Небі
три рідні сестриці,
четверта рождена (ім’ярек).
Ідіть ви, зберіть ви красу,
покладіть на рождену (ім’ярек).
Як ви ясні, красні
межи Зірками,
щоб я була така красна
межи дівками!

Перевод:
До Звезд о Красоте Зари-Денницы, есть вас на Небе три родных сестрицы, четвертая рожден (имярек). Идите, соберите вы красоту, положите на рожден (имярек). Как вы ясные, красные между звездами, чтобы я была такая красная между девушками!

[angelochek]

Щоб лице було чисте

(Коли вперше навесні побачиш ластівку, сказати, щоб лице було чисте)

Ластівко, Ластівко!
На тобі веснянки —
дай мені білянки!
На тобі камінці
дай мені рум’янці!

Перевод:

Чтобы лицо было чистым
(Когда впервые весной увидишь ласточку, сказать, чтобы лицо было чистое)
Ласточка, Ласточка! На тебе веснушки - дай мне белянки!
На тебе камешки дай мне румянец!

[angelochek]

Для Краси

Встала я Дажбожа онука (ім’ярек).
Благословилась.
Пішла із дверей у двері,
із воріт у ворота, і в чистеє поле.
Дай мені, Дажбоже, біле тіло,
щире серце, гарячу кров,
рум’яне лице.
Бо не можу я бути
без хліба-батенька,
без солі-матінки,
без вогню палючого,
без Води-голубоньки,
без вечірньої Зорі,
без Молодого Місяця,
без красного Сонечка!
Щоб була я, Дажбожа онука (ім ‘ярек)
від усіх біліша — біліша снігу білого,
ясніша Сонечка красного!

Перевод:

Для Красоты
Встала я Дажбожа внука (имярек). Благословилась.
Пошла из дверей в двери, из ворот в ворота, и в чистое поле.
Дай мне, Дажбоже, белое тело, искреннее сердце,
горячую кровь, румяное лицо.
Потому не могу я быть без хлеба-батюшки, без соли-матушки,
без огня обжигающего, без воды-голубушки, без вечерней зари,
без Молодого Месяца, без красного Сонечка!
Чтобы была я, Дажбожа внука (имя имярек) от всех белее - белее снега белого,
яснее Сонечка красного!